Фінська мова. Переклад на фінську.

Фінська мова – державна мова Фінляндії, де нею говорять 93% населення, приблизно 4,8 млн. з 5,1 млн. жителів країни. Фінська мова, на відміну від інших мов країн північної Європи, відноситься до фінно-угорської мовної групи та відноситься до прибалтійсько-фінських мов. Вона – найпоширеніша мова у своїй групі. Друга державна мова — шведська. На ній говорить 6% мешканців.

Предки фінів, за однією з версій, жили за Уралом, у тайговій зоні на території сучасної Росії і говорили на різних діалектах фінно-угорської прамови, що відокремилася від індоєвропейської мовної групи. Згодом фінно-угорські діалекти розвинулися у самостійні мови. Сучасна фінська мова складається з місцевих діалектів, які більшість фінів легко розуміють.

Літературною мовою вважається діалект Хельсінкі.

У 12 столітті, після приєднання країни до Швеції, світською мовою стає шведська, церковною – латина, мовою заможних городян – німецька, а фінська стає мовою простолюду. Так наприклад з’являються слова, запозичені зі шведської: herra ‘пан’ (<шв. herra), kirkko ‘церква’ (<kyrka), katu — ‘вулиця’ (gata), paratiisi — ‘рай’ (<шв. paradis), piispa – ‘єпископ’ (<bisp), markka – ‘марка’ (<шв. mark) та безліч інших слів.

У 13 столітті Новгород здійснював військові походи до Фінляндії, і це позначилося мовою. Також між Фінляндією та Росією велася торгівля, що, у свою чергу, теж знайшло своє відображення у мові. Так у фінській мові з’явилися такі слова з російської як: tavara ‘товар’, piirakka ‘пиріг’, määrä ‘кількість’ (міра), lusikka ‘ложка’, majakka ‘маяк’, viesti ‘весть’, leima ‘друк’ (клеймо).

Фінська довго існувала як усний діалект. Тільки в середині 16 століття були надруковані перші книги фінською мовою. З цього періоду почав зростати авторитет фінської мови. Фінською мовою читалися проповіді, була перекладена біблія, видавалися молитовники та збірки псалмів. Водночас посилювався вплив шведської інтелігенції. Нечисленна фінська аристократія підкреслювала своє соціальне становище знанням французької, а фінська, як і раніше, залишалася мовою селян і простолюдинів.

Простий народ вивчав фінську мову під наглядом церкви. Пастори щорічно перевіряли в парафіян уміння читати. Лише грамотним парафіянам церква дозволяла одружуватися. Це сприяло розвитку фінської літературної мови.

Після приєднання Фінляндії до Росії у 1809 р. разом із власною грошовою одиницею та митницею Фінляндія отримала власну державну мову. Багато в чому через це Олександру II, який підписав маніфест про фінську мову, у столиці Фінляндії-Хельсінкі поставлено пам’ятник. Однак тільки в 1902 році фінська мова стала державною нарівні зі шведською.

Тоді відбувається оновлення словникового запасу фінської мови. З’ясувалося, що у фінській мові відсутні слова, необхідні для ведення державних та юридичних справ. У 19 столітті активно утворюються нові слова. Особливо цікавим є те, що для позначення нових понять фіни намагалися використовувати споконвічно фінські слова, а не запозичені з інших мов. Зрозуміло, і у фінській мові запозичення теж є, але досі фіни віддають перевагу слову juristi – власне lakimies, що складається з двох слів laki – закон і mies – чоловік. Здебільшого запозичення робилися із шведської мови.

Сьогодні розвиток фінської мови продовжується. З’являється лексика спеціальних галузей науки і техніки, а «молодь зловживає шведськими та англійськими слівцями». Змінюється літературна мова. Він стає більш концентрованим, складні слова коротшають, спрощується структура речень, до літературної мови включаються елементи розмовної мови.

У фінській мові всі голосні, як і приголосні, можуть бути як довгими, так і короткими.

Часів чотири, слова читаються точно як написані, оскільки перші тексти з’явилися тільки на початку 16 століття, фінські слова просто записувалися латинськими літерами. Наголос завжди падає на перший склад, а категорії роду немає взагалі.

Головну складність у вивченні фінської мови створюють 15 відмінків та величезна кількість суфіксів, часток та закінчень, що визначає багатство, виразність та своєрідність мови. Фіни кажуть, що з кожного слова можна утворити близько двох тисяч похідних, приєднуючи суфікси та частки.

Дивитись всі мови >>