Труднощі технічного перекладу

Якість виконання технічних перекладів в Україні все більше нагадує ситуацію, коли одна людина, маючи знання в одній специфічній галузі, намагається звалити на свої плечі виконання не властивих йому завдань. Якщо раніше стандартом “де-факто” була участь у процесі перекладу безпосередньо перекладача, редактора з конкретної технічної тематики й контрольного редактора, то тепер, через прагнення замовника знизити витрати на здійснення технічного перекладу, у процесі все частіше бере участь тільки одна людина. Причому класним фахівцем він може бути тільки в одній галузі з трьох зазначених вище, а дві інші змушений освоювати, так сказати, “у процесі”.

В результаті такого становища, у продажу найчастіше з’являються перекладні технічні тексти, які, або неможливо читати через незв’язний виклад матеріалу, або просто небезпечно використовувати як джерело технічної інформації через невірний переклад технічних понять і термінів, або й того й іншого одночасно. І це не смішно, оскільки в остаточному підсумку фахівець, який має у своєму розпорядженні подібні зразки псевдотехнічного тексту, може сприйняти інформацію в настільки перекрученому вигляді, що результатом його дій може стати все що завгодно, аж до техногенної аварії.

Наприклад, при виконанні технічного перекладу в області нафтогазової галузі доводиться враховувати багатозначність використовуваних у тексті термінів.

Справа в тому, що в художньому тексті слова можуть мати найрізноманітніше семантичне навантаження. Тобто те саме слово може мати цілий ряд понять. Наприклад, англійське слово “table”, залежно від контексту, може мати наступні значення: стіл, дошка, таблиця, плита або плоскогір’я. І це тільки ті поняття, які тим або іншим способом можуть мати відношення до нафтогазової галузі.

У технічній мові основною й головною вимогою є гранична точність перекладу слова, причому обов’язково така, що не допускає двозначності розуміння тексту.

Разом з тим, далеко не всі терміни повною мірою можуть задовольняти цю вимогу, причому, навіть в межах однієї галузі. Наприклад, слово “engine” у нафтогазовій галузі, означає “машина”, “двигун”, але при цьому ще й “паровоз”. А “oil” – одночасно “мастило”, “нафта” і “змащення”.

Подібна багатозначність створює часом значні труднощі для перекладача з вищевикладених причин.

Варто додати, що значна частина використовуваних в англійській мові термінів була запозичена з інших мов або штучно створена вченими, які у своїй діяльності, як видно, були далекі від проблем технічних перекладів.

Наприклад, назва парафіну (paraffin) пішла з латини “parum affinis” (буквально: “мало дотичний”).

А першовідкривач альдегідів (Лібіх) в 1850 році дав назву своєму дітищу, просто з’єднавши частини латинських слів: “al” – від “alcohol” і “dehyd” – від “dehydrogenatum”.

Ще одна масивна група використовуваних термінів являє собою звичайні літературні слова, які, використовується й у технічних, і в художніх англійських текстах, але при цьому мають зовсім інший зміст: “jacket” – куртка, але, одночасно й кожух, “jar” – ємність для рідини або конденсатор, а “pocket” – кишеня, але при цьому ще й родовище.

Основна маса технічних термінів нафтогазової галузі продовжує усе далі віддалятися від понять загальновживаної мови й може бути зрозуміла тільки фахівцям, що досягли у своєму розвитку значної універсальності.

Все це й визначає той високий попит, яким користуються технічні перекладачі високої кваліфікації, повною мірою оволодівши галузевою спеціалізацією.